Куликівська селищна рада (Чернігівська обл) 8 серпня за результатами тендеру уклала договір з ТОВ «Будівельна компанія Терасапраймбуд» на капітальний ремонт проїзної частини вул.Незалежності за 8 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

«Наші гроші» виявили, що у підсумковій відомості ресурсів половина матеріалів вказана по завищеним цінам.

Наприклад, бітум нафтовий дорожній БНД-40/60 першого сорту був включений до кошторису за ціною у 58 340  грн/т (тут і далі тендерні ціни без ПДВ. Це втричі дорожче від пропозицій у відкритих джерелах 19 000 грн. за тонну. Також це майже вдвічі більше від даних «ДержддорНДІ» щодо середніх цін бітуму на Чернігівщині 35 тис грн.

Крім того, щебенево-піщану суміш C7 включили у кошторис за ціною 1615 грн за м3. Це вдвічі перевищує середню ціну 895 грн за м3 по Україні у моніторингу «ДерждорНДІ».

ТОВ «Будівельна компанія Терасапраймбуд» зареєстрована у Чернігові на Вагана Геворгяна. Фірма виконує підряди тільки у Чернігівській області, з загального тендерного здобутку 46 млн грн половина 24 млн грн припадає на будівельні роботи у Куликівці.

Олег Котюжанський, «Школа Аналітиків»

ТОВ «НіжинТеплоМережі» (м. Ніжин, Чернігівська обл.) 21 липня без торгів замовило ТОВ «Комел» мобільний телефон за 31 503 грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

У липні мали поставити один смартфон Apple iPhone 13 128 GB Midnight вартістю 31 503 грн. За даними сервісу порівняння цін «Hotline», наразі в інтернет-магазинах він продається по 25 145-44 497 грн, а у великих відомих мережевих магазинах – за цінами від 33 499 грн.

Смартфон iPhone 13 діагоналлю 6,1″ має оперативну пам’ять 4 ГБ, вбудовану пам’ять 128 ГБ, основну камеру на 12+12 Мп та фронтальну камеру на 12 Мп, сканер обличчя тощо.

За даними системи «YouControl», зараз засновниками ТОВ «НіжинТеплоМережі» є КП «Ніжинтеплоенерго» (40%) Ніжинської міськради та АТ «Облтеплокомуненерго» (60%).

У системі «Smida» акціонерами чернігівського «Облтеплокомуненерго» нині вказані Іван Мельничук, Микола Буренко, Сергій Сіора, Олександр Чиж, Олег Ємець, Дарія Дмитренко, Ольга Пахалюк, Наталія Берко, а також ТОВ «Інвестпрофіконсалт» і ТОВ «Вудрест».

Зараз фірму «Інвестпрофіконсалт» оформлено на Валерію Пономарчук, а раніше вона під старою назвою «Дельта Лізинг» була записана на кіпрську компанію «Готчер Лімітед».

Фірма «Вудрест» належить ТОВ «Білград». Засновниками «Білграду» є ТОВ «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент» (діє від власного імені та за рахунок ЗВНПІФ «Адвенсіс» і «Фонд Дельта-Венчурні проекти»), Олексій Гук і колишній власник збанкрутілого «Дельта-банку» Микола Лагун. Він народився у Семенівці на Чернігівщині.

Кінцевим бенефіціаром «Білграду» через КУА та обидва фонди вказаний Вадим Сергієнко.

Як раніше повідомлялось, «НіжинТеплоМережі» з березня 2013 року знаходяться в стані банкрутства за позовом фізособи-підприємця за незначним боргом у розмірі 450 тис грн.

Із жовтня 2016 року обов’язки директора «НіжинТеплоМережі» виконує Любов Ісаєнко.

ТОВ «Комел» належить Олександру, Володимиру та Миколі Караванам, Юрію та Наталії Саноцьким, Андрію Поліщуку, Сергію Куліку, Олегу Шереметі, Андрію Гірілішену, Ярославу Шийці та АТ «ЗНВКІФ «ВДЕ Капітал» Олександра і Володимира Караванів.

Анна Сорока, «Наші гроші»

АТ «Облтеплокомуненерго» (м. Чернігів) 19 вересня без торгів уклало угоду з ТОВ «Комел» щодо мобільного телефона за 33 499 грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

Цьогоріч мають поставити смартфон Apple iPhone 13 128GB Midnight за 33 499 грн. Ціна відповідає ринку. За даними сервісу порівняння цін «Hotline», наразі в інтернет-магазинах він продається по 23 999-43 513 грн, а у великих відомих мережевих магазинах – за цінами від 31 999 грн.

Смартфон iPhone 13 діагоналлю 6,1″ має оперативну пам’ять 4 ГБ, вбудовану пам’ять 128 ГБ, основну камеру на 12+12 Мп та фронтальну камеру на 12 Мп, сканер обличчя тощо.

Нагадаємо, у липні такий смартфон за 31 503 грн купило ТОВ «НіжинТеплоМережі», чиїми засновниками є «Облтеплокомуненерго» і КП «Ніжинтеплоенерго» Ніжинської міськради.

У системі «Smida» акціонерами чернігівського «Облтеплокомуненерго» нині вказані Іван Мельничук, Микола Буренко, Сергій Сіора, Олександр Чиж, Олег Ємець, Дарія Дмитренко, Ольга Пахалюк, Наталія Берко, а також ТОВ «Інвестпрофіконсалт» і ТОВ «Вудрест».

Зараз фірму «Інвестпрофіконсалт» оформлено на Валерію Пономарчук, а раніше вона під старою назвою «Дельта Лізинг» була записана на кіпрську компанію «Готчер Лімітед».

Фірма «Вудрест» належить ТОВ «Білград». Засновниками «Білграду» є ТОВ «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент» (діє від власного імені та за рахунок ЗВНПІФ «Адвенсіс» і «Фонд Дельта-Венчурні проекти»), Олексій Гук і колишній власник збанкрутілого «Дельта-банку» Микола Лагун. Він народився у Семенівці на Чернігівщині.

Кінцевим бенефіціаром «Білграду» через КУА та обидва фонди вказаний Вадим Сергієнко.

Фірма «Комел» належить Олександру, Володимиру та Миколі Караванам, Юрію та Наталії Саноцьким, Андрію Поліщуку, Сергію Куліку, Олегу Шереметі, Андрію Гірілішену, а також Ярославу Шийці та АТ «ЗНВКІФ «ВДЕ Капітал» Олександра і Володимира Караванів.

Анна Сорока, «Наші гроші»

Департамент з питань цивільного захисту та оборонної роботи Чернігівської ОДА 23 жовтня без торгів підписав договір із ТОВ «Ейгєр» про закупівлю цілісних комплексів охоронного відеоспостереження вартістю 19,08 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

Цьогоріч у Чернігів поставлять шість цілісних комплексів охоронного відеоспостереження на базі системи «Hikvision» (Китай) по 3,18 млн грн. Комплекс включає наступні складові:

• біспектральне (тепловізійне та оптичне) спостереження на базі камери Hikvision DS-2TD6267-100C4L/WY із монтажем і системи охоронної сигналізації комплексу «Ajax»;
• тригранна щогла 500 2221/М10-50-КМ 50м із монтажними металоконструкціями та комплектуючими;
• система електроживлення на основі сонячних панелей та стійки гарантованого живлення з інвертором;
• система резервного електроживлення на базі акумуляторних батарей із резервною системою генерування.

Ціни складових, зокрема камери, невідомі, що не дозволяє порівняти їх з ринковими цінами.

Також постачальник має провести монтаж, збірку, влаштування всіх необхідних споруд для встановлення комплексу, а також провести всі необхідні роботи із запуску функціонування.

Закупівлю провели без торгів через нагальну потребу в зв’язку з виникненням об’єктивних обставин, що унеможливлюють дотримання строків для проведення відкритих торгів. При цьому замовник в обґрунтуванні послався на рішення ради оборони Чернігівської області від 18 жовтня 2023 року. Рішення стосувалося невідкладного придбання замовником системи відеоспостереження та її встановлення на державному кордоні «з метою виявлення ворожих диверсійно-розвідувальних груп, які останнім часом значно активізували свою діяльність».

Нагадаємо, нещодавно поліція Черкащини замовляла роботи, які теж передбачали монтаж обладнання «Hikvision». Анонімна фірма просила прибрати можливість його поставки, бо Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) внесло компанію «Hikvision» до переліку міжнародних спонсорів війни. Підставою для цього стала її робота в РФ, а саме постачання обладнання подвійного призначення, яке може використовуватися у воєнних цілях, та наповнення завдяки їм бюджету РФ. Поліція відмовила, бо обладнання вже було куплене торік, а компанія не під санкціями РНБОУ. Вона послалась на роз’яснення НАЗК, що «юридичним наслідком співпраці з міжнародним спонсором війни є репутаційний».

Раніше АМКУ підтвердив правоту Золочівської сільради, яка не захотіла, щоб їй на тендері пропонували продукцію «Hikvision» із Реєстру НАЗК «Міжнародні спонсори війни».

Департамент з питань цивільного захисту та оборонної роботи очолює Сергій Болдирев, уповноваженою особою є Олексій Юдін. Головою Чернігівської ОДА є В’ячеслав Чаус.

Чернігівською фірмою «Ейгєр» з основним видом діяльності «Інші спеціалізовані будівельні роботи» володіє та керує місцевий житель Борис Кононяко. Торік він заснував мукачівську БО «Благодійний фонд «Країні та людям» із чернігівцями Павлом і Володимиром Маюрами та Максимом Вікторовичем Бондарем. Останній знаходиться у базі «Миротворець»: на сайті є скріншот зі сторінки МВС України у Фейсбуці, що його та ще одного жителя Чернігова нібито затримували як прихильників Росії, однак оригінальна публікація вже недоступна.

У 2018 році фірма отримала єдиний підряд філії «Південно-західна залізниця» на демонтаж символіки комуністичного тоталітарного режиму на фасаді вокзалу Чернігова за 40 тис грн.

Анна Сорока, «Наші гроші»

Відділ освіти, культури, туризму, молоді та спорту Остерської міської ради Чернігівської області 7 листопада за результатами тендеру замовив ПП «Фірма «Номінал» заміну вікон та дверей школи вартістю 10,20 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

До осені 2024 року повинні виконати капітальний ремонт по заміні вікон та дверей на енергозберігаючі в опорному закладі Остерська гімназія за адресою вулиця Зайцева, 94.

У підсумковій відомості ресурсів найбільша сума в 3,31 млн грн іде на енергозберігаючі металопластикові двокамерні віконні блоки по 3 186 грн/кв. м (тут і далі ціни та суми вказано з ПДВ). Це доволі дешево, адже, як показав аналіз «Наших грошей», у жовтні середня тендерна ціна на металопластикові вікна по Україні становила 4 384 грн/кв. м.

Очікувана вартість закупівлі становила 22,96 млн грн. Замовник оприлюднив у складі тендерної документації технічне завдання з локальним кошторисом, креслення і розміри вікон. Крім того, він встановив кваліфікаційні критерії без особливих обмежень. А саме вимагав підтвердити наявність матеріально-технічної бази і працівників, а також надати повністю виконаний аналогічний договір про будівництво, капремонт або реконструкцію будівель, споруд або приміщень, у складі якого є роботи з встановлення вікон чи віконних конструкцій. В результаті на тендер подало заявки 11 учасників, більшість із яких потім активно брала участь в аукціоні. За підсумками аукціону фірми запропонували такі ціни:

• ПП «Фірма «Номінал» – 10,20 млн грн
• ТОВ «Стройбуд Консалт Інвест» – 12,91 млн грн
• ТОВ «Тінторетто» – 12,91 млн грн
• ПП «ЮА-Білд Груп» – 12,91 млн грн
• ТОВ «Центра-Буд» – 13,00 млн грн
• ПП «Ентер Буд» – 13,50 млн грн
• ТОВ «ФДС Буд» – 14,50 млн грн
• ТОВ «Жил Сіті Буд» – 16,07 млн грн
• ТОВ «Будівельна група «Монтаж-Конструкція» – 20,59 млн грн
• ТОВ «Будівельно-монтажна компанія «Буд-Партнер» – 20,99 млн грн
• ПП «Семидар» – 22,56 млн грн.

Система визначила найнижчу пропозицію у 10,20 млн грн як аномально низьку. Але «Фірма «Номінал» пояснила, що є офіційним дилером віконного заводу «Osnova» (ПП «Основа-Р», Біла Церква). Той гарантував поставку вікон WDS 6S із 6-камерним профілем, 2-камерним склопакетом 4Бр-10-4-10Ar-4i, ручками, зачепами та підвіконним профілем по ціні 3 186 грн/кв. м. У комерційній пропозиції виробника йшлося про знижку 36%. Також учасник на вимогу замовника усунув різні невідповідності, після чого його визначили переможцем.

Директором чернігівського ПП «Фірма «Номінал» є Володимир Шаговка, а засновником – Петро Шаговка. Від створення «Прозорро» в 2016 році фірма натендерила 68,07 млн грн.

Остерську міськраду очолює Леонід Мисливець. Він очолив місто у 2020 році після того як тодішнього керівника Остра Віктора Самодєлка затримали за підозрою в отриманні хабара 630 тисяч гривень. Гроші міському голові передали за будівництво стадіонного комплексу в рамках програми «Велике будівництво».

Відділ освіти, культури, туризму, молоді та спорту Остерської міської ради очолює Лідія Тищенко-Іценко. Відповідальною за тендерну процедуру була Юлія Потебня.

Анна Сорока, «Наші гроші»

Управління капітального будівництва Чернігівської ОДА 18 січня за результатами тендеру замовило ТОВ «СС-Білдкомпані» капітальний ремонт будівель Чернігівського ліцею за 28,74 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

До липня мають відремонтувати будівлі літер А2-1 та А1-1 Чернігівського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою по вулиці Стрілецькій, 1. Замінять вікна і двері, влаштують стелю, підлогу, покрівлю, вентиляцію, опалення, водопровід і каналізацію, утеплять стіни.

У підсумковій відомості ресурсів суху суміш Ceresit CN-69 врахували по 34 грн/кг (тут і далі ціни вказано з ПДВ). Компанія-виробник «Хенкель Баутехнік (Україна)» продає таку суміш по 15 грн/кг, і «Епіцентр» теж пропонує її по 15 грн/кг. Це вдвічі дешевше від кошторисної ціни.

Металопластикові вікна врахували по 8 268 грн/кв. м. Днями на тендері щодо заміни вікон та дверей на енергоефективні Чернігівський обласний центр контролю та профілактики хвороб замовляв вікна по 3 480 грн/кв. м, що вдвічі дешевше.

Двокомпонентну еластичну гідроізоляційну мастику Ceresit CP 43 врахували по 677 грн/кг. База будівельних матеріалів «КУБ» продає таку мастику по 325 грн/кг, що вдвічі дешевше. Крім того, компанія «Мегатрейд СМ» пропонує її по 432 грн/кг, що в півтора раза дешевше.

Фірма отримала підряд без конкуренції, бо на відкриті торги більше ніхто не прийшов. Для участі в них треба було підтвердити наявність фінансової спроможності трьома способами.

По-перше, вимагався річний дохід за останній звітний період не менше 100% очікуваної вартості закупівлі, тобто 28,94 млн грн. Зараз це доволі типова вимога. Нагадаємо, торік Держагентство відновлення оприлюднило свою методику проведення тендерів на відбудову цивільних об’єктів. Воно радить перевіряти дохід учасника за будь-який з трьох останніх років чи за менший звітний період поточного року. При очікуваній сумі до 100 млн грн рекомендується вимагати обсяг доходу не менше 80% очікуваної вартості закупівлі.

По-друге, сума наявних в учасника високоліквідних активів у рядку з кодом 1165 «Гроші та їх еквіваленти» мала бути не менше суми забезпечення виконання договору, тобто 1,44 млн грн.

По-третє, коефіцієнт поточної ліквідності мав бути не менше 0,99. Мова про співвідношення підсумку активів Балансу за розділом II «Оборотні активи» (рядок з кодом 1195) до підсумку пасивів Балансу за розділом III «Поточні зобов’язання і забезпечення» (рядок з кодом 1695).

Аналогічні вимоги оскаржувались в АМКУ по іншій закупівлі. Тоді колегія зобов’язала Управління інфраструктури Миколаївської ОДА змінити тендерну документацію, бо такі вимоги є дискримінаційними по відношенню до інших суб’єктів господарювання.

Управління капітального будівництва Чернігівської ОДА очолює Ярослав Слєсаренко, уповноваженою особою з питань закупівель є Віта Гмиря.

Місцевою «СС-Білдкомпані» володіє і керує Святослав Сердюк. Його дружина Анастасія Сердюк раніше працювала в нинішнього замовника – Управлінні капітального будівництва Чернігівської ОДА. Із 2022 року фірма натендерила переважно в нього ж 65,72 млн грн.

Ганна Кислякова, «Наші гроші»

АТ «Сумиобленерго» 26 січня за результатами тендерів замовило ТОВ «Бенефіс Лтд» електромонтажні роботи на 34,45 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

Цьогоріч мають виконати реконструкцію кабельних ліній КЛ-10 кВ ТЕЦ к.23 – РП-3 к.3 довжиною 4,2 км і КЛ-10 кВ ТЕЦ к.22 – РП-4-2 к.7 довжиною 4,1 км у Охтирці Сумської області. Роботи оплачуватимуть протягом цілих 180 банківських днів після виконання.

У підсумкових відомостях ресурсів найбільше коштів припадає на один силовий кабель АПвЭгаПу-15 1х240/35 – 20,47 млн грн, що складає 59% суми договорів. Його врахували по 806 грн/м (тут і далі ціни наведено з ПДВ). В інтернет-магазинах наразі немає його цін.

Того ж дня АТ «Чернігівобленерго» замовило реконструкцію кабельної лінії з такою ж післяоплатою. Кабель АПвЭгаПу-15 1х240/35 коштував 696 грн/м, що на 14% дешевше.

Ще 604 тис грн іде на поліетиленову трубу ПЕ-100 SDR 11 110х10 мм по 763 грн/м. На згаданому тендері «Чернігівобленерго» вона коштує 585 грн/м, що на 16% дешевше.

Причому обидві кошторисні ціни труб вище ринкового рівня. Виробник «Трубполімергруп» пропонує таку трубу по 277 грн/м, що майже втричі дешевше від «Сумиобленерго» і вдвічі дешевше від «Чернігівобленерго». Компанія «Євротрубпласт» продає її по 456 грн/м, тобто на третину дешевше від «Сумиобленерго» та на чверть дешевше від «Чернігівобленерго».

Фірма отримала підряди без конкуренції, бо на відкриті торги більше ніхто не прийшов.

«Сумиобленерго» і «Чернігівобленерго» відносять до групи Костянтина Григоришина.

Дніпровською «Бенефіс Лтд» володіє та керує місцева жителька Жанна Ілліна. Вона зареєстрована ФОПом із видами діяльності щодо оренди нерухомості й транспорту, а також неспеціалізованої оптової торгівлі. Крім того, Жанна Ілліна є засновницею дніпровських ТОВ «Квадрат Сервіс» і ПП НВКФ «Техснаб» та житомирської ТОВ «ЕС-Карго Дніпро».

Раніше «Бенефіс Лтд» була зареєстрована в Житомирі, перед тим – у Києві, а до того – у Дніпрі, як і зараз. Коли фірма минулого разу офіційно знаходилась у Дніпрі, одноосібною власницею була Майя Бережна, а перед нею – Катерина Бережна (обидві з Кам’янського).

Усього з 2020 року фірма натендерила виключно в обленерго Григоришина 194,59 млн грн.

Анна Сорока, «Наші гроші»

Автор публікації – Юрій Ніколов, редактор “Наших грошей”

Я не візьмусь судити про наслідки судового рішення по справі щодо НЕзаконності підняття ціни електроенергії допугодами внаслідок ринкових коливань по довідках із Торгово-промислової палати (резолютивна частина рішення Великої палати Верховного суду, історія справи, окрема думка). Експерт із закупівель Тетяна Руденко вважає, що це призведе до кримінальних проваджень проти керівників та уповноважених осіб замовників.

Я зверну увагу на обґрунтованість підозр прокурора щодо нанесення збитків державі в цій історії. Бо замовник і постачальник у першій половині строку дії угоди однозначно займались нанесенням збитків державі. Однак у другій половині компенсували втрати. Тобто в результаті маємо плюс-мінус нуль, але дарма дали прокурору підстави для збудження.

Отже, йдеться про закупівлю електроенергії у 2021 році для чернігівського авіазагону рятувальників ДСНС вартістю 2,1 млн грн. Чотири учасники влаштували зарубу з падінням ціни на 27% від очікуваної вартості.

Майбутній переможець «Вєк Технолоджі» виграв аукціон у січні з ціною 1,61 грн за кіловат-годину, що на той момент було на 2,4% дешевше від середньозваженої ціни ринку «на добу наперед» (РДН, дані «Оператора ринку»). Це було дешево, але не катастрофічно. Бо багато бізнесменів купували енергію на ринку двосторонніх договорів з іще більшою знижкою, тобто на прибуток гроші в аукціонній ціні залишались.

Дещо гірше ситуація стала виглядати на дату підписання угоди 11 лютого. На той час РДН виріс так, що різниця з ціною переможця сягнула 7% не на користь постачальника. А це вже справді боляче.

Відтак, на мій скромний розсуд, «Вєк» мав підстави одразу після укладення угоди домовитись про підняття ціни із -7% до тієї базової різниці -2,4%, до якої фірма сама проторгувалась на тендері.

Але зробили геть по-дурному.

До перегляду ціни повернулись у квітні. На той момент ринкова ціна знизилась настільки, що вже у березні почала приносити постачальнику прибутки на рівні +15-30%. Цього бізнесу виявилось замало, тож він привіз із Харківської ТПП жмуток довідок про подорожчання е/е (що, як видно з графіку, було абсолютною маніпуляцією, бо енергія хоч і дорожчала, але все одно не досягала тендерної різниці). І за десять днів уклав із замовником п’ять додаткових угоди про ще більше підняття ціни. І в результаті з квітня почав отримувати профіти на рівні +40-85% від ціни РДН.

Це можна було порівняти з рентабельністю торгівлі наркотиками чи зброєю. І чернігівським рятувальникам ніде не муляло, що вони переплачують дурні гроші та не вимагають від постачальника знизити ціну.

Однак у серпні ринкова кон’юнктура змінилась. Ціна на РДН виросла так, що ціна постачальника у піковий момент була нижче ринку на -29%. Тобто це хоч і частково, але все ж дещо компенсувало літні надприбутки у розмірі +40-85% від ціни РДН.

Про цю біду згадали не одразу (можливо, у портфелі замовлень «Вєку» контракт із чернігівськими рятувальниками не був пріоритетним), і за один день 13 жовтня уклали цілих вісім допугод про підняття ціни до такого рівня, що маржа постачальника повернулась у стартовий діапазон -1-8%.

Очевидно, що вся ця історія для постачальника не була бізнес-провалом. Бо період надприбутків фактично такий самий, як і період збитків. І надприбутки були все-таки більшими, ніж збитки.

Так чи інакше, але місцевий прокурор відреагував на таку кількість допугод, що укладались у дуже короткі терміни (5 допугод за десять днів навесні та 8 допугод за один день у жовтні). І в 2022 році почав позовну справу по цій історії.

Прокурор вважав, що така катавасія з допугодами «призвела до повного нівелювання результатів тендерної закупівлі». Відтак просив визнати всі «допки» недійсними і порахував, що держава заплатила зайві 473 тисячі гривень порівняно з тим, якби не піднімала ціну.

Місцеві суди послідовно відмовляли йому, аргументовано пояснювали, що у тендерному законі є цей механізм – підіймати ціну допугодами до 10% при ринкових коливаннях. Тим паче, що вони справді були.

На бік прокурора пристав лише Верховний суд. Із «Вєк технолоджіз» постановили стягнути 473 тис грн збитків по контракту розміром 2,1 млн грн (див. резолютивну частину рішення Великої палати Верховного суду, історію справи, окрему думку).

Чи стане визнання цих грошей збитками приводом для відкриття кримінальних справ? Цілком можливо. Це ж Україна – територія необмежених інтерпретацій. Особливого в таких тонких матеріях, як тендерне законодавство.

Блог від: Юрій Ніколов

АТ «Чернігівобленерго» 30 січня за результатами тендерів уклало угод із ТОВ «БК Енерго-Монтаж» про реконструкцію повітряних ліній на 109,83 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро» (посилання на тендери: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15).

Цьогоріч у Чернігівській області мають виконати реконструкцію низки повітряних ліній 0,4 кВ. Причому роботи оплачуватимуть протягом цілих 180 банківських днів після виконання.

У підсумкових відомостях ресурсів найбільша сума 16,46 млн грн припадає на проводи AsXSn, ціни яких у середньому на 30% вищі від ринку (тут і далі ціни вказано з ПДВ).

Наприклад, провід AsXSn 4х95 врахували по 381 грн/м. Проте крупний постачальник «Укрпровід» у січневому прайс-листі пропонує його по 256 грн/м, що на 33% дешевше.

Також 12,98 млн грн іде на вібровані стояки СВ 95-2 по 6 038 грн. АТ «Полтаваобленерго» днями замовило їх у виробника по 3 462 грн, що на 43% дешевше. Київський виробник «Конкрейт Груп» у січневому прайс-листі пропонує їх по 3 299 грн, що на 45% дешевше.

Ще 4,81 млн грн іде на стояки СВ 105-5 по 10 575 грн. «Полтаваобленерго» їх замовило по 5 755 грн, що на 46% дешевше, а «Конкрейт Груп» продає по 5 340 грн, що вдвічі дешевше.

Крім того, центрифуговані стояки СК 120-6 на суму 1,67 млн грн замовили по 25 624 грн, а стояки СК 120-10 на суму 2,62 млн грн – по 34 427 грн. Тоді як згадана столична «Конкрейт Груп» пропонує такі стояки відповідно по 15 827 грн і 21 080 грн, тобто на 38% дешевше.

Можлива переплата на цих позиціях може складати 14,51 млн грн. Цієї суми вистачило б на будівництво опорного пункту, реконструкцію укриття ліцею чи 10 пікапів Mitsubishi L200.

Згідно пояснювальних записок до кошторисів, середньомісячна зарплата робітника в режимі повної занятості при розряді робіт 3,8 складає 15 590 грн. За даними Пенсійного фонду, нині показник середньої зарплати для обчислення пенсії трохи нижчий – 14 518 грн. А за даними порталу пошуку роботи «Work.ua», середня зарплата за вакансіями в Чернігові – 15 500 грн.

Формальна економія відносно загальної очікуваної вартості закупівель склала 5%. Фірма отримала підряди без конкуренції, оскільки на відкриті торги більше ніхто не прийшов.

«Чернігівобленерго» відносять до групи Костянтина Григоришина.

Нині «БК Енерго-Монтаж» з Івано-Франківщини зі статутним капіталом 1 тис грн володіє та керує Володимир Різник з Івано-Франківська. Він також є засновником та директором франківської ТОВ «Євроенерджімонтаж» і ТОВ «Серет М» із Тернопільщини. За даними системи «YouControl», до 2016 року «БК Енерго-Монтаж» була зареєстрована в самому Івано-Франківську на тодішнього директора – місцевого жителя Володимира Кульчака.

Із 2017 року «БК Енерго-Монтаж» отримала державних підрядів на суму 538,29 млн грн.

Анна Сорока, «Наші гроші»

Олександр Кондрашов

Державна аудиторська служба влаштувала безпрецедентний пресинг Служби відновлення Чернігівської області. Можливо тому, що місцевий офіс ДАСУ очолює податківець Януковича?

Є надійний спосіб вирахувати «улюблених» жертв якогось контролюючого або правоохоронного органу. Треба порівняти жорстокість покарань у регіональному розрізі й побачити аномалію. «Нашим грошам» це вдалось.

Ми вибрали із «Прозорро» всі тендери регіональних Служб відновлення (вертикаль Мустафи Найєма) за 2023 рік розміром від 1 млн грн, пов’язані з ремонтами та будівництвом (без закупівель проектних робіт чи палива для офісних авто). Лідерами виявились Миколаївська, Чернігівська і Київська області: у кожної було понад півсотні таких закупівель (вся таблиця нижче).

Вся таблиця тут ⬇️⬇️⬇️⬇️⬇️⬇️

Далі ми подивилися, скільки з цих тендерів зазнали моніторингів ДАСУ стосовно якихось порушень. Однозначних «фаворитів» лишилось двоє Чернігівська і Київська служби: 19 і 16 моніторингів при 68% і 75% «каральних» висновків відповідно.

І наостанок ми подивились, які ж заходи покарання призначали аудитори. Виявилось, що службі Київщини у всіх випадках призначили м’яке «вжити заходів щодо недопущення таких порушень у подальшому, провести навчання уповноваженої особи», що дозволяло продовжити роботи по цих підрядах. А чернігівцям у 7 з 13 випадків впаяли розрив угоди або припинення виконання договору з переможцем тендеру.

Ба більше, в деяких випадках узагалі можна сказати, що аудитори домахувались на рівному місці. На тендері щодо експлуатаційного утримання доріг Чернігівщини вартістю 426 млн грн замовник зіткнувся з такою ситуацією. Фірма «ДС Пром Груп» не завантажила в «Прозорро» свідоцтва про реєстрацію одного самоскиду Scania Р380 СХМ 803142 серед десятків інших своїх механізмів та наказ про прийом на роботу одного з десятків своїх робітників. Замовник дав фірмі 24 години на усунення невідповідності, фірма довантажила два забутих папірці й виграла тендер з 11% знижкою. Тобто вся ця історія принесла державному бюджету 50 мільйонів гривень економії.

Аж тут на вогник перемоги зазирнули аудитори ДАСУ. Вони на повному серйозі заявили, що замовник узагалі не мав давати добу на виправлення помилок. А отже, угоду з «ДС Пром Груп» треба розірвати.

Чернігівська служба оскаржила цей моніторинг до суду, і угода з переможцем виконувалась. Тобто за дорогами доглядали.

Але увагу привертає сам факт того, що таких от вимог від аудиторів розірвати угоди Чернігівської служби було аж сім штук. Це справжня аномалія. У 21 з 23 регіональних служб за рік взагалі було виявлено порушень від 0 до 4 штук. І абсолютна більшість висновків по них – це «не допускати порушень у майбутньому».  А тут аж сім розривів угод на тендерах на 1,2 мільярда гривень.

Скрін про розшук Кондрашова зберігся у публікації “Дойче велле” 2019 року

«Наші гроші» звернули увагу, коли ж у ДАСУ почався цей напад «озвєріну». Виявилось, що з весни 2023 року. Саме тоді керівником Північного офісу ДАСУ в Чернігівській області був призначений Олександр Кондрашов. А це настільки колоритний персонаж, що дуже легко собі уявити, як аудитори з його призначенням побігли по місцевих замовниках із найжирнішими бюджетами (а служба відновлення, очевидно, саме з таких).

За часів Януковича Кондрашов був першим заступником голови Податкової служби у Київській області та очолював податкову Криму. Причому так очолював, що став фігурантом кримінального провадження. Далі цитуємо «Слово і діло»:

«Як встановило слідство, Кондрашов, перебуваючи на своїй посаді, входив в злочинну організацію. За версією органу досудового розслідування, діяльність злочинної організації до складу якої входили колишні вищі посадові особи держави та службові особи податкових органів, полягала у організації, упродовж 2010-2013 років, контрольованого ухилення від сплати податків приватними компаніями, які були платниками податку на додану вартість.

Внаслідок незаконних дій членів злочинної організації за період участі в ній Кондрашова Державною податковою інспекцією в структурі ГУ Міндоходів в Криму, безпідставно сформовані податкові зобов’язання з ПДВ, яким підтверджено незаконно використаний приватними компаніями реального сектору економіки податковий кредит (у розрізі районних податкових органів за місцем реєстрації «податкових ям»).»

Так, йшлося про ту саму «Державну програму» угрупування Януковича, по якій «обілєченим» бізнесменам дозволяли ухилятись від сплати податків. Внаслідок чого державі були спричинені збитки на 104 мільярди гривень.

Але Кондрашов в  2017 році зник з України. За даними «Deutsche Welle», він випірнув у Німеччині й одразу ж влаштував скандал. Його фірма «IEG Gmbh» уклала угоду з мерією баварського містечка Бад Кіссінген на придбання місцевої хокейної арени за 230 тисяч євро під умову модернізації льодовища. Але виявилось, що ніяких грошей на розвиток він так і не дав, потім викинув хокейну команду, а потім і взагалі закрив арену, «викинувши на вулицю численні спортивні групи, у тому числі дитячі», пише «DW». Дійшло навіть до публічних маніфестацій місцевих мешканців проти такого українського інвестора. Видання припускало, що льодовище було потрібне Кондрашову для того, щоб, маючи формальне працевлаштування в Німеччині (він був директором у своїй фірмі), мати право офіційно жити в цій країні.

Але після того, як під Кондрашовим запалала земля в Німеччині, він у 2020 році повернувся в Україну. Згідно сторінки Кондрашова у «Вікіпедії», він повернувся на роботу в Податкову, став професором політології у КНУ ім. Шевченка, отримав сертифікат бізнес-коуча. А в квітні 2023 року голова ДАСУ Алла Басалаєва віддала йому в управління Чернігівське управління.

Юрій Ніколов, «Наші гроші»